Grot – доволі нова штурмова гвинтівка, яка розроблена та виробляється у дружній Польщі. Деяка кількість (в ЗМІ було про 10 000 штук) була поставлена у нашу армію. Після того, як я почув нарікання від наших військових, то почав розбиратись у питанні і виявилось, що перші версії (C16-FB-A0), які пішли у війська у 2017 році були з конструктивними недоліками. Пізніше карабіни допрацювали до версії C16-FB-A1, а потім і C16 FB-M2.
Grot, який завезено для цивільного ринку і, який я тестував, був вироблений восени 2022 року спеціально для українського ринку. Досвід використання його на тестах в мене перейшов за 300 пострілів (Тарас перед цим на ньому настріляв близько 200 пострілів). На цю кількість я не отримав жодної затримки, стріляючи в спекотний день з глушником. Для перевірки витривалості цього мало, але можу сказати свої враження про використання та ергономіку.
Карабін задумувався, як модульний, тому і поставляється з двома стволами: 16 (твіст 1:9) та 10,5″ (твіст 1:7) дюймів. На короткий ствол встановлено саундмодератор ASE UTRA SL7. Grot має поршньову газовідводну систему, що полегшує чищення та зменшує нагрів деталей.
З коротким стволом зброя дуже компактна та “розворотиста”. Для того, щоб пройти по українським нормам, приклад не складається на бік, він зафіксований, але є регулювання по довжині та підщичник.
В комплекті йде вертикальна рукоятка перенесення вогню, яка виявилася досить зручною, особливо коли цівка нагрівається від інтенсивної стрільби. Сама цівка має M-Lok інтерфейс на який можна встановити додаткове обладнання.
Двостороння рукоятка зведення, важіль скидання затворної затримки та запобіжник дуже зручні та значно полегшують життя. Стріляти та керувати для шульги буде дуже просто та зручно. Напрямок викидання гільз теж можна змінювати, але я чесно скажу, що не пробував. Важіль затворної затримки взагалі дуже цікавий конструктивно і зручно натискається вказівним пальцем.
Під час стрільби з лівого плеча зі стандартним напрямком викиданням гільз, вихлоп в обличчя є, хоча й не так сильно, як з AR-15.
Складані металеві мушка та цілик вже встановлені, цілик має діоптри двох діаметрів, для ближніх мішеней та дальніх.
Баланс зміщений вперед (за рахунок модератора), але це зменшує підкидання ствола що позитивно впливає на купність. До речі, саундмодератор на стволах такої довжини є, на мою думку, практично обов’язковим, тому що без нього буде звук, як із гаубиці та величезний “фаєрбол”. До речі, працює цей саундмодератор просто фантастично. Якщо ви колись чули гучність пострілу з короткого ствола без модератора та послухаєте гучність постріл з Грота з Ase Utra SL7, то ви зрозумієте наскільки ефективно він зменшує звук пострілу.
Що звернуло на себе увагу так це те, як гарно та чітко приєднується магазин, який йде з Grot’ом. Хоча й останнє покоління магазинів Magpul не сумісне з цією зброєю.
З глушником зброя набагато швидше нагрівається під час інтенсивної стрільби, тому я б радив на нього якісний чохол.
Загальні враження дуже позитивні, але будемо тестувати далі, щоб особисто випробувати нове покращення покоління.
Здається, багато спілкуючись з такими досвідченими високоточниками як, Тарас та Антон, я підхопив цю дорогу, довготривалу, але приємну та цікаву хворобу. Далі буде дуже коротке та спрощене резюме 1,5-годинних Збройових Посиденьок, які ви могли бачити кілька днів тому. Але рекомендую все ж подивитись їх, щоб отримати повну інформацію, бо я навмисно скоротив і спростив дуже багато інформації.
Перше і найголовніше – визначитись для чого вам гвинтівка. В мене це навчання мистецтву дальнього пострілу і участь у змаганнях PRS (Precision Rifle Series), та взагалі дуже затребувана на сьогоднішній день навичка стрільби на 700-800 і більше метрів.
Друге – це визначитись з бюджетом, розуміючи, що на сьогоднішній день це буде п’єса Карпенка-Карого “Сто тисяч” 🙂
Третє, уточнити вимоги до гвинтівки згідно з ваших задач. Наприклад, для PRS, це зйомний магазин, щоб мати змогу виконувати вправи з великою кількістю пострілів.
Четверте, визначитись із калібром і вибрати один із багатьох доступних. Якщо виходити із моїх задач, які ми визначили, можна звузити вибір до 6,5 Creedmoor та .308 Winchester. Обидва калібри мають свої особливості, переваги та недоліки. 6,5 Creedmoor – дозволяє стріляти на більшу дистанцію, якщо упростити, то в 1,5 рази та пробачає більше помилок. 308 – більш розповсюджений, стоїть на озброєнні та є гарним вибором для навчання.
П’яте, вибрати болтовик чи напівавтомат це буде, але це більш актуально для військових, тому що для цивільного стрільця очевидний вибір – це болтовик.
Шосте – визначитись із довжиною та контуром ствола. Знову ж таки, у моєму випадку і для моїх задач, це від 20 до 26 дюймів та профіль від середнього до важкого.
Сьоме – релоадінгом (який заборонено в Україні) на початковому етапі поки що не заморочуюсь, а стріляю заводським патроном, який потрібно підібрати під конкретну гвинтівку.
Восьме – придбати гвинтівку і все, що потрібно для першого виїзду, відстріляти “як є”, а вже потім змінювати ложе та апгрейдити.
Але все ж рекомендую подивитись повне відео та підписатись на канал, щоб побачити наступну серію Високоточних Посиденьок:
Наступним кроком буде вибір оптичного прицілу.
А взагалі, було б цікаво почути і вашу думку про вибір першої гвинтівки, калібру, довжини ствола і т.д.
Давайте поговоримо про карабін пістолетного калібру Т94, який більше відомий вам як MP5, найпопулярніший пістолет-кулемет у світі.
MP5 став впізнаваним 5го травня 1980 року під час операції “Німрод”, коли британський спецпідрозділ SAS штурмував Іранське посольство у Лондоні. З того часу, він засвітився у безлічі фільмів та відео.
Т94 виробляється в Туреччині компанією MKE на обладнанні та за ліцензією компанії Heckler&Koch.
MKE є постачальником турецької армії і продає величезну кількість зброї на експорт.
Головна особливість цієї зброї це практично повна відсутність віддачі та підкидання ствола і все завдяки напіввільному затвору з роликовим уповільненням. Ця конструктивна особливість і стала однією з причин величезної популярності MP5. Якщо ми говоримо про повністю автоматичну версію, яку мені вдалося протестувати під час однією зі своїх поїздок ми можемо випустити чергу практично в одну точку і тут MP5 розкривається повністю.
Купність, надійність, компактність та легка вага стали причиною того, що MP5 стоїть на озброєнні поліції, армії та спецпідрозділів більш ніж в 40 країнах світу.
Українськими стрільцям доступна версія з подовженим полум’ягасником щоб відповідати вимогам сертифікації. Довжина карабіна всього 81 сантиметр і це майже мінімально дозволена довжина. Такий компактний розмір, легка вага та мінімальна віддача робить T94 відмінним вибором для тих, хто хоче зброю для самооборони.
По-перше, віддача та вага невеликі, тому використовувати таку зброю набагато простіше. Компактний розмір дозволяє використовувати MP5 в замкнутих просторах від вузьких коридорів до автомобіля.
Одним з мінусів зброї є гучний звук який після першого пострілу може оглушити стрілка, тому можна докупити глушник на звичайну версію або придбати версію з інтегрованим глушником.
Спеціальна конструкція MKE T94SDA2 робить постріл дуже тихим.
Глушник від A-Tec, розроблений спеціально для T94 встановлюється дуже легко та складається з секцій, тобто ви самі можете регулювати довжину.
Чим популярніша зброя тим більше для неї аксесуарів та тюнінгу. При цьому MP5 обігнав свій час і є модульним. Заміна частин дуже проста.
Із додаткового обладнання в мене встановлено цівку від компанії Magpul. На неї можна встановити планку Пікатінні, на неї додаткове обладнання, наприклад лазерний цілевказівник, ліхтарик, рукоятку перенесення вогню.
Корпус УСМ від компанії Magpul є зручнішим для утримання, в рукоятці є можливість розмістити запчастини або пляшечку мастила.
Додатково я рекомендую кожному власнику MP5 змінити стандартний короткий важіль запобіжника на збільшений запобіжник від компанії Magpul. Це дозволить вам знімати запобіжник без зміни положення руки на рукоятці. Справа в тому, що стандартний запобіжник занадто короткий для цього і я не розумію, чому це не змінюється десятиріччями.
Стандартні мушка та цілик дуже зручні, наприклад, можна вибрати діаметр діоптричного цілика для роботи на ближню чи дальню дистанцію. Вони зроблені просто монументально і складно уявити ситуацію за якої їх можна пошкодити.
Також, багато власників встановлює коліматорний приціл щоб полегшити прицілювання.
Щоб встановити коліматорний приціл лише потрібно закріпити планку на стандартне посадкове місце. В чому плюс такого кріплення? В тому що при необхідності ви ставите планку та приціл але, якщо вам це не потрібно, ви не тягаєте з собою зайву вагу як на інших карабінах.
Існує багато видів планок для установки коліматорного або оптичного прицілу. На даний момент можна вибрати одне з багатьох кріплень: Leapers, FAB Defense, Spuhr.
Зверніть увагу що можливо доведеться підняти коліматорний приціл за допомогою спеціального перехідника щоб не заважали стандартні прицільні пристосування.
Як ви самі можете переконатися для MP5 існує величезна кількість тюнінгу і ви завжди знайдете щось на свій смак.
MP5 є одним з найбільш відомих та впізнаваних видів зброї і його дуже часто можна побачити у фільмах. Компаніям HK виробила вже понад 400 тисяч копій карабіна, вони продаються у всьому світі від України (турецького виробництва) до США.
Карабін Т94 поставляється у пластиковому кейсі із магазином на 30 патронів (з встановленим обмежувачем), ременем та набором для чищення.
Єдиним мінусом цієї зброї можу назвати високу вартість, такі карабіни доступні не всім.
Знаю, що в нашої поліції вже є такі пістолети-кулемети на озброєнні. На мою думку, вони набагато краще підходять під їх завдання.
Якщо навіть не брати до уваги всі переваги: компактність, купність, ергономіку, є ще одне незаперечна перевага у карабінів пістолетного калібру як MP5 – набагато менше пробивна здатність і ймовірність рикошету.
Готуємо AR-15 для практичної стрільби. Що добре для спорту, але погано для військового карабіна?
Давайте розглянемо, що міняють у своїй зброї спортсмени і як вони готують базову AR-15 для практичної стрільби, 3-Gun та інших динамічних стрілецьких дисциплін. Я спиратимуся на свій досвід: шляхом спроб і помилок мені вдалося підібрати саме ті деталі, завдяки яким базова гвинтівка перетворилася на спортивний болід.
Для тих, хто не використовує AR-15 для спорту, ця стаття може стати теж у нагоді, адже в ній розглядається широкий асортимент тюнінгу, який можна використати і на бойовому карабіні. Також, я напишу, що добре для спортсменів, але нашкодить під час використання для військових задач.
Зменшуємо віддачу Незважаючи на те, що карабіни калібру 5,56х45 мм/.223 Remington мають порівняно невелику віддачу (не дарма ж подібні патрони називають малоімпульсними), можливість покращити свою зброю стрілки-спортсмени шукатимуть завжди. Якщо постріляти з AR-15 після тренування з гладкоствольною рушницею 12-го калібру або нарізною зброєю потужніше, то виникне питання: “Куди тут ще зменшувати віддачу? Навіщо?”
Але, якщо ви спробуєте влучити в ціль з правильно налаштованої і грамотно тюнінгованої гвинтівки, то зрозумієте, що робити це можна зовсім без зусиль. Важливо, однак, пам’ятати, що значно зменшити віддачу якимось одним елементом тюнінгу неможливо, до цього питання потрібно підходити комплексно.
Флеш, спліт, двійка
У практичній стрільбі кожна мішень, крім металевих, має бути вражена двома пострілами. Інколи на змаганнях брифінг вправи навіть може вимагати по три постріли в мішень. Коріння цього правила походить з бойового досвіду творців даного виду спорту – зупиняюча дія одного пострілу для гарантованого зупинення цілі вважається недостатньою.
Швидкий подвійний постріл називають по-різному – “флеш”, “спліт”, “двійка”; його наполегливо тренують, щоб зробити якнайшвидшим і при цьому точним. Ось тут і настає час для покращення та тонкого настроювання гвинтівки Юджина Стоунера.
Зробити швидкий та результативний спліт на AR-15 «з коробки» можна. Але чим більше дистанція, тим це стає складніше.
У стандартній недорогій комплектації у нас, як правило, встановлені армійський (міл-спек) УСМ, армійський полум’ягасник (через конфігурацію його називають bird cage — англ. «пташина клітка»), стандартна рама затвора, нерегульований газ-блок.
УСМ
Про ударно-спускові механізми для AR-15 можна писати багато та довго. Їх випускається безліч, і займаються цим багато виробників. Відповідно, не менше існує і думок, який саме УСМ є найкращим для тих чи інших завдань.
В мене встановлено GEISSELE Super 3 Gun (https://bit.ly/3B5Gpqj). Назва виробу говорить сама за себе – цей УСМ розроблявся саме для динамічної стрільби. Він одноступінчастий, короткий та м’який. Пружина курка тут досить потужна, щоб спрацьовували будь-які капсулі будь-яких патронів (за більше ніж 6000 пострілів, в мене був один випадок недонаколу). Короткий ресет дозволяє стріляти флешами швидше. Зусилля спуску регулюється шляхом вибору та встановлення однієї з двох пружин, що входять до комплекту поставки (1,47 кг або 1,8 кг відповідно). Для себе я вибрав легку.
Єдиним мінусом можу назвати так званий бамп-фаєр, коли інколи може проскакувати два постріли, особливо, якщо недостатньо щільно притискати карабін до плеча.
На мою думку, для військового використання полегшений спортивний спуск на AR-15 не зовсім підходить. Будь яке зісковзування пальця може призвести до випадкового пострілу. Також, деякі спортивні УСМи, а особливо “пружинки для полегшення спуску” можуть призвести до недонаколів, що може бути смертельно небезпечно в бойових умовах. Тому, надійний, але тугий міл-спек УСМ більш ніж достатній. Якщо ж хочеться змінити на щось краще, то зверніть увагу на зусилля та обов’язково випробуйте хоча б на кількох сотнях патронів, щоб бути в ньому впевненим.
Полегшена рама затвора
Для того щоб віддача, що відчувається стрільцем, зменшилася, у гвинтівці AR-15 необхідно змінити кілька складових елементів. Один з таких – рама затвора (Bolt Carrier Group). Якщо маса частин, після пострілу, що відкочуються назад, зменшиться, то, ймовірно, стане менше і відчутний вплив віддачі на стрілка (забігаючи наперед, зазначу, що це правильно тільки при правильному налаштуванні газ-блоку і пружини буфера).
Як полегшити масу рухомих елементів? Немає нічого простішого. JP Enterprises LMOS Bolt Carrier (https://bit.ly/42Ak53F) – це полегшена рама затвора від дуже відомого виробника, що випускає і готові гвинтівки AR-15, і цілу купу окремих запчастин і тюнінгових елементів. Але будьте готові, що затворна рама ніколи не буде коштувати дешево.
Встановлення її надзвичайно просте: потрібно лише витягти зі стандартної рами сам затвор, встановити його в полегшену раму JP, вставити раму в гвинтівку — і можна їхати на стрільбищі. Чистити після стрільби раму затвора LMOS теж дуже просто: з полірованої сталевої поверхні пороховий нагар стирається легко.
Якщо порівняти маси стандартної рами затвора мого карабіна DPMS 3G1, полегшеної рами JP і потрапила мені в руки ще однієї полегшеної рами від Brownells, то отримаємо наступні результати: 268 г, 189 г і 173 г відповідно. Звідки взялася різниця в 16 г між полегшеними рамами від JP і Brownells, видно неозброєним поглядом: якщо JP, видаляючи зайвий метал, намагалися одночасно не надто послаблювати конструкцію, то Brownells, судячи з вигляду рами, просто зрізали все, що можна.
З полегшеною рамою та правильним налаштуванням інших частин системи автоматики віддача дійсно стає значно м’якшою. Якщо раніше, щоб «спліти» виходили точними та швидкими, мені доводилося жорстко утримувати карабін, то тепер все виходило само собою!
Дульне гальмо-компенсатор
Більшість карабінів AR-15 поставляються зі стандартним армійським полум’ягасником. Подібні пристрої невипадково так називаються: дійсно, вони ефективно маскують дульне полум’я (особливо помітне вночі), але зовсім не вміють боротися з віддачею та підкиданням ствола під час пострілу. Зовсім інша справа — дульне гальмо-компенсатор (ДГК), якраз і призначене для вирішення цих проблем. Гарний ДГК здатний звести підкидання ствола і віддачу до мінімуму.
Я протестував дульні пристрої від компаній SJC, ApolloMax, Lantac Dragon.
Описів серйозних, науково-обґрунтованих досліджень ДТК в Інтернеті зустрічається дуже мало; частіше можна знайти різноманітні рекламні ролики та суб’єктивні тести, у яких результат більше визначається правильним утриманням зброї, а не ефективністю ДГК.
Але є один тест, який здобув широку популярність завдяки цікавій методиці: карабін з дульним пристроєм закріплюється на рухомому візку, а після пострілу вимірюється дистанція, яку проїжджає візок під дією імпульсу віддачі. Ця відстань порівнюється з тією, яку проїхав візок із карабіном без ДГК, і результат для кожного компенсатора виражається у відсотках. Найбільш ефективні ДТК скорочують шлях візка на значні 78%!
За відчуттями, Ultradyne Apollo Max Muzzle Brake просто не було рівних у зменшенні віддачі. Він має дуже агресивні сопла спрямовані назад і віддача під час пострілу не відчувається взагалі.
Але, як ви розумієте, відбувається зменшення віддачі не просто так, а за рахунок перенаправлення порохових газів назад в напрямку стрільця. Звукова хвиля буквально б’є по самому стрільцю, а особливо оточуючим. Тому вони добре зарекомендували себе в спорті під час індивідуального використання і аж ніяк не підійдуть для використання в групі. Перший постріл біля людини без навушників і боюсь, що вас просто поб’ють 🙂
Для військового використання краще підійдуть полум’ягасники, або гібриди полум’ягасника та ДГК.
А що у вас на стволі, стандартний полум’ягасник чи ДГК?
Регульований газ-блок, частина 1
Після пострілу частина порохових газів з каналу ствола проходить у газ-блок, а з нього по газовій трубці через газовий ключ потрапляє в порожнину рами затвора, внаслідок чого затворна група починає відходити назад. Більшість гвинтівок AR-15 спочатку працюють на «овергазі» – тобто в газовідвід потрапляє надмірна кількість газів; відбувається це тому, що виробники зброї заздалегідь не мають жодного уявлення, якими саме патронами ви стрілятимете зі свого карабіна, і тому розраховують параметри газовідведення так, щоб гарантовано забезпечити надійне перезаряджання в будь-якому випадку. Однак через овергаз збільшується віддача, і до того ж зростають навантаження на систему автоматики зброї, що може призвести до їх передчасного зносу та виходу з ладу. У разі звичайних нерегульованих газ-блоків вплинути на це немає ніякої можливості, і зовсім інша річ, якщо на вашому карабіні встановлено регульований газблок.
Після його встановлення я поїхав на стрільбище, щоб відрегулювати карабін як належить. Порядок дій простий: потрібно зробити так, щоб при пострілі вибраним патроном у газовідвід надходило рівно стільки газів, скільки потрібно для забезпечення надійної перезарядки — і не більше (деякий запас, утім, стане в нагоді).
Регульований газ-блок, частина 2
Для цього спочатку перекриваємо газовідведення практично повністю, заряджаємо в магазин один патрон, вставляємо магазин у карабін, досилаємо патрон та робимо постріл. Якщо в результаті затворній групі не вистачило газів, щоб відійти в крайнє заднє положення і стати на затворну затримку — трохи відкриваємо газовідведення за допомогою регулювального вузла на газ-блоці (тут дуже допоможе, якщо ваш газ-блок має ступінчасте регулювання — ви будете знати, скільки «кліків» потрібно буде зробити під час переходу на інший тип патрона або, наприклад, для стрільби з глушником).
Процес налаштування закінчується, як тільки затворна група почне ставати на затримку після кожного пострілу – це означає, що в систему надходить достатньо газів. Насамкінець потрібно відкрити газовідведення ще трохи — щоб гвинтівка працювала навіть при суттєвому забрудненні або, наприклад, якщо стрільба ведеться при мінусовій температурі.
Також необхідно пам’ятати, що регульовані газ-блоки потрібно час від часу знімати і прочищати — всередині вони влаштовані значно складніше, ніж нерегульовані, і в результаті скупчення нагару після великої кількості пострілів можуть стати “нерегульованими” або починають гірше регулювати потік газів, що може позначитися на роботі автоматики.
Що ж до бойових карабінів, то, на мою думку, нерегульований газ-блок буде простим та надійним вибором, змінювати нічого не треба. Але бувають карабіни на яких такі налаштування стануть в нагоді, наприклад, якщо будете використовувати з глушником.
Під час налаштуванні свого карабіна спортсмени багато експериментують з пружиною та буфером віддачі. Ми вже зменшили імпульс завдяки регульованому газ-блоку і вагу рухомих деталей завдяки полегшеній рамі, додатково тепер є можливість зменшити і вагу буфера.
Наприклад, компанія JP Enterprises спеціально для використання зі своєю полегшеною рамою затвора розробила полегшений буфер віддачі і покращену, особливим чином поліровану зворотну пружину. Проте є й інше рішення від цієї компанії — більш цікаве та прогресивне.
JP Enterprises GEN 2 Silent Captured Spring це запатентований буфер віддачі особливої конструкції. Він виконаний єдиним блоком із зворотною пружиною, що робить роботу системи плавною та безшумною. Додатково у системі зменшується тертя. Зізнатися, брязкіт усередині прикладу мене напружував, а після встановлення тихого буфера віддачі JP стріляти стало значно комфортніше. Особливо радіють установці виробу від JP стрілки, які використовують саундмодератори – при зниженні шуму пострілу брязкіт стандартної пружини відчувається особливо гостро.
Буфер Silent Captured Spring продається як окремий елемент, готовий до встановлення, а також у вигляді комплекту Builder Kit – куди, крім самого буфера, входить ще п’ять змінних пружин різної жорсткості, що дозволяє з ідеальною точністю налаштовувати роботу зворотного механізму під свої завдання.
Зараз я не бачу в наявності саме цих буферів віддачі, але є бюджетніші аналоги від Armaspec: https://bit.ly/3VUerHn
Для використання з глушником, рекомендується навпаки важкий буфер.
Про гладкоствольну рушницю (або, по-простому, дробовик) існує маса вигадок. Їхня поява — величезною мірою заслуга голлівудських та інших подібних бойовиків. Дуже часто початківцю здається, що з рушниці достатньо зробити постріл «в той бік» — і заряд знесе півкімнати, адже у фільмах все так і працює… Звідси й походження відомих інтернет-жартів — на кшталт того, що при стрільбі дробом або картеччю замість прицілу можна використовувати компас а замість лазерного вказівника друшляк з червоним ліхтариком. Давайте ж докладно розберемо, що таке самооборонна стрільба з гладкоствольних рушниць.
Дробовик – великий і жахливий І перший із міфів, які хотілося б розглянути, стосується розмірів осипу дробу та картечі на різних дистанціях. Чи можна стріляти із рушниці, не цілячись? Чи правда, що будь-який патрон із сегментарним зарядом прощає помилки прицілювання? Для цього експерименту достатньо встановити на стрільбищі кілька мішеней з різним віддаленням від стрільця, наприклад, від трьох до десяти метрів.
Шість метрів – це мінімальна дистанція, на яку взагалі можна підпускати до себе супротивника. Скоротити її і збити вас з ніг або схопити вашу рушницю за ствол, відводячи її вбік, це частки секунди.
На семінарах із самооборони я проводжу наступний практичний тест, який багатьом розкриває очі.
Один із учасників стоїть перед мішенню, тримаючи рушницю з патроном у патроннику та включеним запобіжником на рівні поясу. Все, що йому потрібно зробити, – це вкласти рушницю в плече, зняти її із запобіжника і зробити постріл. Другий учасник за спиною у першого.
За моїм сигналом перший учасник повинен зробити максимально швидкий і точний постріл у мішень, а другий – відбігти від першого в протилежний від мішені бік так далеко, як тільки зможе, і зупинитися, почувши постріл. Цей приклад наочно демонструє, що 3-6 м – це дистанція, яку можна легко встигнути подолати до того, як стрілець вистрілить. А якщо стрілець забариться з запобіжником або вкладкою, то можна встигнути подолати і 5-15 м.
Звідси простий висновок: навіть із зарядженою рушницею в руках вам все одно потрібен час, щоб зробити постріл, тому не підпускайте до себе нападника занадто близько.
Що ж до дистанції 10 м у нашому експерименті, то це, напевно, гранична дистанція самооборони. Наприклад, ви побачили наприкінці довгого коридору злочинця, який вторгся у вашу оселю. Якщо стріляти на більшу відстань, то згодом буде дуже складно довести, що вашому життю щось загрожувало.
Перейдемо до експериментів. Якщо вистрілити з дистанції 3 м безконтейнерною картеччю або дробом і навіть з короткого ствола (що дає максимально широкий осип), то часто ширина осипу на мішені буде не більше 3-5 см. Це означає, що чим коротша дистанція, тим менша ширина осипу — а тому й цілитися слід ретельніше. Хоча, є і спеціальні патрони, наприклад, картеч BioAmmo, яка розкривається вже на 5 метрах, але на більших дистанціях (20 м) вони вже можуть частково пролітати повз мішень.
Ви здивуєтеся, але в стресовій ситуації промах по мішені навіть на короткій дистанції – явище досить звичайне. Відвідайте якось змагання з практичної стрільби — і ви побачите, як навіть досвідчені та треновані стрільці промахуються по ближніх мішенях. І це лише під змагальним адреналіном, коли їх життю нічого не загрожує і на них ніхто не нападає.
Чим більше дистанція від стрілка до мішені, тим ширшим стає осип. На середній дистанції – 5-7 м – ширина осипу складе 15-20 см. На дистанції в 10 м осип може закривати силуетну мішень – ось тут вже справді дробовик може пробачити деякі помилки прицілювання. Це, однак, не означає, що осип буде завбільшки з людину — цілитися все одно доведеться.
При збільшенні довжини ствола та використанні дульних звужень параметри осипу можуть змінюватися.
Для того щоб краще розуміти можливості та обмеження своєї рушниці, обов’язково проведіть її тестовий відстріл з різними патронами та дульними звуженнями (а якщо до неї передбачені змінні стволи – то й з різними стволами). Це я рекомендую зробити кожному власнику рушниці.
Пробивна здатність
Однією з причин, з яких для самооборони рекомендують використовувати саме дробовик, а не будь-який інший вид доступної українцям вогнепальної зброї, є менша порівняно з нарізною зброєю пробивна здатність. Куля, випущена з карабіна, може пробити ваші двері, потім двері вашого сусіда, а потім і поранити його самого. Що стосується заряду, випущеного з гладкоствольної рушниці (особливо якщо це дріб), то прийнято вважати, що він, швидше за все, зупиниться вже на першій перешкоді.
Для перевірки цієї думки ми встановлювали 5л пляшку з водою позаду 10-см плити з газобетону — популярного та недорогого будівельного матеріалу. Після чого зробили кілька пострілів з різної зброї з дистанції 10 м. І якщо куля з карабіна передбачувано пробила плиту і розірвала пляшку на шматки, то постріл з рушниці 12-го калібру патроном з наважкою 28 г дробу № 6 нашкодив тільки газобетонній стіні, “сторонній перехожий” ніяких пошкоджень не отримав. Цього не можна також сказати про постріл 9-мм картеччю — вона прогнозовано пробила і стіну, і пляшку. Постріл із рушниці кулею 12-го калібру створив такий самий ефект — «випадковий свідок», на жаль, не мав би жодного шансу.
Для наступного тесту ми підготували конструкцію з трьох умовних стін, кожна з яких була зібрана з двох листів гіпсокартону завтовшки 12 мм. Постріл дробом-«шісткою» з відстані 6 м прошив всі три стіни (тобто загалом 72 мм гіпсокартону) навиліт. Зазначу, що регулярно проводжу такий тест на семінарах із самооборонної стрільби з рушниці — і щоразу дріб, в залежності від патрона, пробиває від трьох до шести плит гіпсокартону. Тому якщо у вас вдома такі стіни, будьте обережні, адже навіть дріб може прошити кілька стін поспіль.
Експеримент виявився дуже корисним: ми з’ясували, що всередині приміщення зі стінами з газобетону, гіпсокартону та аналогів краще вибирати дробовий патрон, який має меншу пробивну здатність. При цьому не слід думати, що уражаюча дія дробового патрона на коротких дистанціях нижче, ніж у кулі або картечі.
Самооборона з рушницею: травматичні кулі/картеч
Про травматичні боєприпаси для рушниці також придумано немало дивовижних історій. Учасники моїх семінарів зазвичай приходять, озброєні знаннями з Інтернету, а тому деякі вважають, що гумові снаряди взагалі неефективні.
Потрібно розуміти, що характеристики патронів нелетальної дії дуже істотно відрізняються від виробника до виробника — і навіть від партії до партії.
Практично на кожен семінар учасники приносять травматичні патрони, і ми їх тестуємо. Буває так, що патрон з гумовою кулею якого-небудь виробника не наносить 5л пляшці з водою ніяких пошкоджень — і тут же такий самий патрон, з тієї самої пачки, з легкістю пробиває стінку пляшки, утворюючи фонтан водяних бризг.
Тому, якщо ви твердо вирішили, що травматичні патрони потрібні для ваших завдань і ви точно будете їх використовувати, вийміть із коробки хоча б п’ять патронів і відстріляйте. Таким чином, ви побачите, на що вони здатні, і будете розуміти чи достатня їх потужність для ваших конкретних завдань, чи ні.
Ми ж провели тест травматичних патронів, відстріляв їх по балістичному пластиліну з відстані 5 м. Гумова картеч заглибилася в пластилін приблизно на 0,5 см, травматична куля ж ввійшла глибше — на 1,5 см. Ясно, що говорити про серйозну зупиняючу дію тут не доводиться — в кращому випадку саме ці патрони нанесуть добрячі синці.
До речі, по травматичним патронам писали, що їх немає, насправді вони є, але залишки:
Дуже часто на стрільбищі приходять новачки з рушницями, обвішаними цілою купою приємного для очей власника додаткового обладнання: від тактичних ременів і прикладів, що складаються, до лазерних цілевказівників включно.
Мало того, що така рушниця багато важить, так вона ще й незручна! Щодо корисного тюнінгу самооборонного дробовика, то на основі свого досвіду можу сказати: однозначно корисним доповненням до рушниці буде ліхтарик; патронташ, бічний, що кріпиться на ствольну коробку, а також збільшена кнопка запобіжника.
Ліхтарик дозволить вам впевнено та безпечно використовувати вашу зброю 24 години на добу та в будь-якій обстановці, а не лише вдень та на відкритій місцевості.
Питання, що часто залишається нерозкритим, тому що досвідчені стрілки думають, що все і так зрозуміло. А новачки керуються порадами продавців і часто приходять зовсім не з тими набоями, що потрібні.
Я пам’ятаю як я купував патрони на перше тренування і просив патрон з дробом “не крупніше 3ки” і не зрозумів, чому мені дали 4ку (пояснення для новачків: чим більше номер дробу, тим менше його діаметр).
Перший термін – наважка дробу. Це маса дробу у патроні. Наприклад, 24, 26, 28, 32 чи навіть 36 грам. Чим більша маса дробу, тим більше має бути пороховий заряд, щоб надати дробу прискорення. Тому, як правило, чим більше наважка дробу, тим більше пороху, тим більше віддача.
Почнемо з дробових патронів. Для динамічної стрільби з рушниці достатньо наважки від 28 грам. Така наважка для мене є оптимальною.
Номер дробу від 3ки та вище. Наприклад, для українських стрільців доступний патрон Rio 28г з дробом №5, який особисто я просив зробити для практичної стрільби, а компанія Ібіс замовила у виробника. Зараз він є одним із найпопулярніших.
Другий термін – контейнер. Пластиковий стаканчик, у якому розміщується заряд. Щоб дроб чи картеч летіли щільніше, а не відразу розліталися.
Картеч. Правилами дозволяється не більше 9 картечин в патроні. Бажано контейнер для того, щоб влучати на різних дистанціях та не вбивати мішені-заручники. Бажано зменшена віддача для швидших повторних пострілів. Як варіант – картеч Zala.
Куля. Достатньо кулі вагою 28-32 грами. Патрони Zala вже давно себе добре зарекомендували Потрібно розуміти, що з кожної рушниці, куля може летіти по-різному. Дуже бажано купити кілька видів кулі і вдумливо їх протестувати.
Сподіваюсь, що після цієї публікації новачків з патронами з наважкою 36 грам поменшає і перші болісні постріли не відіб’ють у прямому та переносному сенсі бажання стріляти далі.
Щоб зекономити вам час, я буду дуже сильно скорочувати та спрощувати інформацію.
Почнемо з початку, коли Colt придбав права на AR-15 у ArmaLite (1959) і через те, що військові продажі були не дуже, він вийшов на цивільний ринок (1964). Щоб карабін можна було легально продавати, в його конструкцію було внесено багато змін.
Коли строк дії патентів компанії закінчився (1977), на ринку почали з’являтись карабіни на базі AR-15 від інших виробників. Вони базувались не на цивільній, а на військовій версії. Саме тоді і з’явилось визначення Mil-Spec.
Якщо коротко позначення Mil-Spec означає те, що ця вогнепальна зброя відповідає набору встановлених галузевих стандартів, що робить її сумісною з усіма аксесуарами та запчастинами, які відповідають цьому визначенню.
Стандарти, які називаються Mil-Spec, оскільки вони були запозичені з оригінальних військових стандартів, які застосовувалися до M16/M4, також включають для кожної частини мінімальні рівні якості та витривалості.
Тобто це означає найпростіше та, зазвичай найпримітивніше, хоча, якщо ми говоримо, наприклад, про дубовий тугий Mil-Spec УСМ, то він буде надійно наколювати капсуль.
З того, часу, прогрес не стояв на місці і кожен виробник намагався покращити свою зброю, щоб отримати перевагу над конкурентами. А це значить, що з’явились кращі варіанти всіх запчастин і Mil-Spec, зазвичай, означає найпростішу та найдешевшу деталь, яку ставлять на найпростіші карабіни.
Наприклад, якщо ви хочете замінити затвор або УСМ гвинтівки, що має стандарт «Mil-Spec», то ви можете взяти будь-яку сумісну запчастину і замінити її без проблем.
Підсумовуючи, наявність більшої кількості запчастин «Mil-Spec», не означає автоматично, що ми володіємо кращою гвинтівкою, а просто означає, що вона більш сумісна з такими запчастинами.
Напишіть, якщо вам цікаво побачити список вимог до Mil-Spec специфікації, я зроблю окремий пост.
Давайте розберемо, які ж конкретно вимоги до Mil-Spec частин, які використовуються в AR-15. Без зайвих деталей і максимально спрощено.
Нижній ресивер Фрезерований по іншому для того, щоб мати можливість працювати УСМу з функцією автоматичного вогню. Має додатковий отвір в який ставиться вісь автоспуску.
Затворна рама Є рами різані (задня нижня частина), щоб обмежити контакт з шепталом автоматичного вогню а є повнорозмірні, які схожі на ті, які використовуються у військових карабінах.
Посадочне місце лічини затвора має бути хромоване. Газовий ключ повинен бути хромований та мати керніння на гвинтах для більшої надійності кріплення.
Труба буфера віддачі Різьба однакова, але Mil-spec труба має інший, менший діаметр, ніж комерційна труба. Задня частина Mil-spec труби зроблена під кутом 90 градусів, Com-spec має невеликий скос. В залежності від виробника, відрізняються матеріали та якість виробництва.
Ствол Mil-Spec ствол та патронник повинні бути хромовані. Патронник має бути 5,56×45 мм, тоді як комерційний ствол може бути .223 Rem. Традиційна довжина 14,5 дюймів, твіст 1:7 був обраний у 1980і для M16A2 для використання з 62-грейновою кулею M855.
Стволи перевіряються Магнітопорошковим методом дефектоскопії та випробуванням високим тиском.
Мають різьбу 1/2×28 для полум’ягасника. Повинен бути прилив під штик-ніж.
Ударно-Спусковий Механізм УСМи, позначені як Mil-Spec, як правило, є найпоширенішими, хоча це не зовсім неправильно, тому що справжній військовий УСМ повинен мати можливість автоматичного вогню, вони недоступні на цивільному ринку.
Тому Mil-Spec УСМ для AR-15 це простий бюджетний УСМ. Вони, зазвичай, мають більше зусилля що допомагає запобігти випадковим пострілам, також вони надійно наколюють капсуль.
Велике зусилля погано впливає на точність та швидкість стрільби, тому багато хто купує покращені УСМи.
Висновки Як ви бачите, Mil-Spec стандарт досить сильно відрізняється від того, що часто вважають ним. Деякі характеристики взагалі недоступні цивільним власникам зброї.
СУПЕР Новинки! Дві АРки від Colt!
З хромованим стволом та цілим набором додаткових особливостей.
Якщо ви почули слово «пісісі», це не зовсім те, що ви могли подумати, це англійська абревіатура «PCC», що означає Pistol Caliber Carbine. Це карабін пістолетного калібру або «пістолет-кулемет для цивільних».
Не дивлячись на те, що така зброя доступна українцям давно, популярною вона стала буквально кілька років тому. Причин тому було кілька. Асортимент збільшився, така зброя стала доступнішою, з’явились бюджетні патрони українського виробництва, її почали використовувати на змаганнях.
Багато хто мріє мати пістолет. По суті, карабін пістолетного калібру – це великий пістолет. Який має суттєві переваги у вигляді більшої керованості та кількості набоїв. Через те, що зброя впирається у плече, тримається за руків’я і цівку, контроль та використання суттєво спрощуються.
Головний недолік – це вартість самої зброї, вона вище середньої. Але на цьому недоліки і закінчуються, переваг дійсно маса.
Простота використання. Зброя напівавтоматична, тобто для виконання пострілу вам потрібно лише натиснути на гачок.
Невелика віддача. У порівнянні з рушницею 12го калібру, віддачі просто немає. Впоратись з нею зможе майже хто завгодно.
Вставити магазин досить просто і ви будете мати велику кількість патронів, що дозволяє точно вразити ціль навіть у випадку промаху або навіть кількох промахів.
Зброя легша, що значить, що потрібно менше фізичної сили, щоб її використовувати.
Зазвичай, мають можливість легко встановити коліматор, що робить використання ще простішим.
Менше ймовірність рикошету під час стрільби, якщо порівнювати, наприклад, з калібром 223.
Також, менше пробивна здатність. Що теж означає більшу безпечність використання зброї.
Більше подій, змагань, тренувань, тобто більше можливостей для використання.
Недорогі набої, значно дешевші, наприклад, за 7,62х39.
Ефективна дальність до 150 метрів, що досить непогано.
Використовуються у цій зброї пістолетні патрони, але дає така зброя масу переваг. Якщо порівнювати з омріяним пістолетом, то такий карабін є легшим у використанні і безпечнішим. Наприклад, через довжину ствола, набагато складніше навести ствол на себе під час неправильних маніпуляцій і зробити постріл в частини тіла. Звичайно ж, досвідчений стрілець, який вміє користуватись зброю такого не зробить.
Якщо не тюнінгувати внутрішні частини, як це роблять спортсмени у пошуку зменшення віддачі та ходу затвору для кращого результату на змаганнях, то працюють вони надійно.
Якщо дозволяє бюджет, то така зброя є чудовим вибором для самооборони, розважальної стрільби та спорту.
Є гарні новини, приїхали карабіни пістолетного калібру від Inter Ordnance.
Це дозволяє тренуватись з карабіном форм-фактору AR в два рази дешевше. Тобто по 17 гривень замість 33 гривні за постріл (найдешевші патрони на даний момент).
Зараз є і карабін, і апери: Карабін Inter Ordnance M215 кал 9х21 16″: https://bit.ly/3HeAWRk
Напівавтомат може бути зварювальний, а може бути 12го калібру. Ось про них ми і поговоримо у цьому дописі 🙂
Якщо раніше напівавтоматичні рушниці коштували дуже дорого або були ненадійними, то зараз ситуація повністю змінилась. Асортимент такий великий, що до мене регулярно звертаються за допомогою. У початківців просто очі розбігаються.
Напівавтомат коштує дорожче за помпу, а якщо це зброя від іменитих брендів, то коштує він на порядок дорожче. Наприклад, найпростіша самозарядна турецька рушниця Escort H112 від перевіреного виробника бюджетної зброї Hatsan, коштує всього 8700 гривень. Італійську красуню Breda B12i у найпростішій комплектації ви зможете придбати вже за 44880 грн.
Давайте розбиратися, які переваги надають напівавтоматичні дробовики і який вам потрібен.
Ними простіше користуватися. Це дійсно так, менше шансів на помилку оператора тому що рушниця перезаряджається сама.
Початківець може стріляти швидше. Все, що потрібно зробити для пострілу – це натиснути на гачок, все інше рушниця зробить сама.
Потрібно менше фізичної сили. Окрім утримування рушниці вагою 2,5-3 кілограми, помпу ще потрібно й перезаряджати різким рухом. Це потребує деяких сил.
А тепер про недоліки.
Вартість. Зазвичай, коштують значно дорожче помпових рушниць.
Менш надійні. Це справедливо для дешевих рушниць, але рушниці середнього рівня майже всі працюють добре. Особливо, якщо вони чисті та змащені. Також, правильно підібраний патрон, який ви будете постійно використовувати, може гарантувати надійну роботу рушниці. Це значить патрон одного і того самого виробника, з однією і тією ж самою наважкою.
Треба розібратись з органами керування, затворною затримкою, подачею патрона на лоток. Зазвичай, це не займає багато часу, але маніпуляції та усунення затримок треба вивчити.
Чищення газовідвідних рушниць значно складніше.
Якщо ви вибираєте напівавтомат, то станете перед вибором: газовідвідна або інерційна рушниця. Одна використовує для перезаряджання порохові гази, інша віддачу від пострілу. Газовідвід має меншу віддачу та вважається більш надійним, але його доведеться ретельно чистити. Інерційка – сильніше штовхається, віддача відчувається сильніше, але її чищення – одне задоволення тому що гази не потрапляють всередину механізмів і не забруднюють їх. Що ж до надійності, то інерційні рушниці вважаються менш надійними через те, що можуть працювати не коректно з поганою вкладкою в плече. Але якісні рушниці перезаряджаються після пострілу навіть якщо їх тримати просто у руках.
Окремо хотілось би обговорити напівавтомат із коробчастим магазином. Вони є менш надійними через специфіку подачі м’якої гільзи з магазину. Але, якщо підібрати патрон, чистити і змащувати не тільки рушницю але й магазини, доглядати з зброєю, то така рушниця може працювати надійно. Для початківця дуже корисною є можливість зарядити магазин на 10 патронів за кілька секунд, набагато легше ніж заряджати патрони по одному.
Якщо бюджет дозволяє, то є сенс придбати якісний напівавтомат. Тип вже вибирайте самі, краще всього потримати рушницю у руках, а ще краще постріляти у тирі або на стрільбищі.
